вівторок, 27 квітня 2021 р.

 

       Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Це світле і добре  християнське свято несе з собою віру, надію і любов. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши.

   Користувачі нашої бібліотеки , щиро цінують народні звичаї, традиції, історію рідного краю. А пріоритетним завданням  бібліотеки є виховання патріотизму. Адже  сьогодні це, як ніколи, актуально. І не тільки для системи освіти, культури а й для держави в цілому. Саме зараз ми повертаємося до споконвічних цінностей: утвердження первинності любові до Батьківщини і людей, духовності, моральності, бережного ставлення до природних скарбів і національних надбань нашого народу тощо.

 Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов'язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — приносить добро, щастя, захищає від усього злого.

Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест — символи сонця, рослини — юності, краси, здоров'я, колосся — врожаю.

Яйця, пофарбовані в один колір, називають крашанками. Червоне яйце означає радість, життя, любов, жовте — врожай, блакитне — небо, здоров'я, зелене — плодючість.

Існує багато способів виготовлення писанок. Про писанки збереглося багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати. Отже, пишіть писанки.

 До цього світлого свята наші користувачі підготували писанки в  нашій музейній кімнаті.

четвер, 22 квітня 2021 р.

 26 квітня – 35 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобиль… Це слово назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. Вибух зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті народів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Завдяки їм, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.

Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники. Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені. Навколо Чорнобильської АЕС забрудненими і непридатними для проживання залишилися 155 тисяч квадратних кілометрів територій, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі.

З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

 







вівторок, 23 березня 2021 р.

Всесвітній день поезії

 

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні 21 березня. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року. Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ―Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.  

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» - одна з важливих її якостей.  В дитячій бібліотеці  оформлена книжкова виставка "Любителям поезії"





 

Твори Олександра Гавроша – дітям

 Твори Олександра Гавроша – дітям

Журналіст і письменник, автор пригодницьких повістей і п’єс для дітей, а також поезії і прози для дорослих. Народився 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики НУ ім. І. Франка, відтоді дописує в різні періодичні видання в Україні.
2007 року дебютував як дитячий письменник, написавши про життя маловідомого у «великій Україні» закарпатського атлета Івана Сили («Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»). За рік з’явилася книжка на матеріалі легенд про відомого на Закарпатті румунського розбійника Пинтю («Пригоди тричі славного розбійника Пинті»). У 2020 році була поставлена п’єса «Легенда про Пинтю Велета» Закарпатським обласним театром драми і комедії (м.Хуст).
Успіх перших книжок про славетних закарпатців змусив письменника видати продовження пригод обох героїв: отак, 2010-го вийшла книжка «Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові щастя», а 2013 року у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» побачила світ казкова повість «Розбійник Пинтя в Заклятому місті» з ілюстраціями Максима Паленка. Восени 2013 року режисер Віктор Андрієнко зняв повнометражний художній фільм «Іван Сила» за повістю «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу». Того ж року Олександр Гаврош видав збірку карпатських страшних казок «Дідо-Всевідо» з ілюстраціями київської художниці Світлани Фесенко.
З нагоди відзначення 50 - річчя від дня народження працівники Хустської дитячої бібліотеки вітають вас із прекрасним ювілеєм! Чарівний світ, який ви створюєте заворожує і захоплює. Спасибі вам, за можливість побувати в казці, поринути у світ чудес, де все можливо і мрії завжди збуваються. Бажаємо вам, міцного здоров’я, творчих успіхів і нових літературних шедеврів. Нехай Ваше життя дарує побільше радісних, яскравих і позитивних моментів.


понеділок, 22 лютого 2021 р.

150 років від дня народження Лесі Українки

                                                    Ні! Я жива!Я буду вічно жити!

                                                    Я в серці маю те, що не вмирає…

                  25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня  народження Лесі Українки (Лариса Косач ) – поетеси , драматурга та  громадсько – політичного діяча.

Народилась Леся 1871 року в місті Новограді – Волинському. Взимку 1881 р. дівчинка сильно застудилася і почала хворіти. Через негаразди зі здоров’ям здобула домашню освіту під керівництвом приватних учителів та матері. Вона вивчила багато європейських мов, включаючи і слов’янські (російську, польську, болгарську та ін.)  , а також давньогрецьку, латиську.

               Писати поезії Лариса Косач почала в 9 – річному віці. Першими були надруковані в 1884 р. у львівському журналі «Зоря» вірші «Конвалія» і «Сефо» , під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка . Літературна діяльність  Лесі Українки пожвавилася, перша збірка її поезії «На крилах пісень» була надрукована у 1893 р. , друга – «Думи і мрії» у 1899р. третя збірка – «Відгуки» в 1903 р. Після цього Л.Українка протягом десяти років написала понад сотню віршів ,з яких половина за її життя не була надрукована …

               У другій половині 90 – років хIх ст. Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма – «Блакитна троянда» з життя української інтелігенції. Далі вона широко використовуючи теми і образи світової літератури , розвинула жанр – драматичну поему. До найвизначніших творів Л.Українки належать драми «Камінний господар» і «Лісова пісня» - вершина творчості великої поетеси. Головна героїня драми – феєрії  Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти , а філософське узагальнення всього прекрасного , вічно живого.

            Леся Українка померла 1 серпня 1913 року в грузинському містечку  Сурамі. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

             Мабуть,  немає жодного свідомого  українця , який би не був знайомий з творчістю Л.Українки. Тож давайте і ми візьмемо участь у цій масштабній  акції пам’яті видатної українки, а в майбутньому трепетно будемо передавати дорогоцінні рядки її поезії і мудрість нашим дітям та онукам.

 

 



                                                            

235 років – від дня народження німецького письменника – казкаря Вільгельма Карла Грімма.

 

235 років – від дня народження німецького письменника – казкаря Вільгельма Карла Грімма.

Вільгельм Грімм, німецький філолог, один з двох славнозвісних братів-казкарів, народився 24 лютого 1786 року в місті Ханау (Німеччина), в сім'ї юриста. Вільгельм закінчив Марбурзький університет за спеціальністю «Філологія». У 1805-1809 роках разом із братом Якобом складався в гуртку Гейдельберзькому романтиків, де намагався відродити інтерес до фольклору.
У 1812 році Вільгельм і Якоб випустили перший том найпопулярніших «Дитячих і сімейних казок», у 1815 році був виданий другий том. У загальній складності в двох томах містилося близько 200 народних казок та 10 дитячих легенд. У 1818 році світ побачив двотомник «Німецьких переказів». У 1819 році Вільгельм удостоївся ступеня доктора в Марбурзькому університеті. З 1819 по 1829 роки працював бібліотекарем в місті Кассель.
У 1825 році Вільгельм Грімм одружувався. У 1831 році був зведений в екстраординарні, а в 1835 році в ординарні професори Геттінгенського університету. У 1840 році за політичні виступи разом з братом був звільнений з університету.
З 1841 по 1852 роки викладав в Берлінському університеті. Останні 7 років життя займався виключно науковою роботою. Разом із братом Якобом вони стали засновниками германістики — науки про німецькою мовою і літературі.
Помер Вільгельм Грімм 16 грудня 1859 року в Берліні.





четвер, 18 лютого 2021 р.

Міжнародний день рідної мови

 


21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.