вівторок, 27 квітня 2021 р.

 

       Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Це світле і добре  християнське свято несе з собою віру, надію і любов. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши.

   Користувачі нашої бібліотеки , щиро цінують народні звичаї, традиції, історію рідного краю. А пріоритетним завданням  бібліотеки є виховання патріотизму. Адже  сьогодні це, як ніколи, актуально. І не тільки для системи освіти, культури а й для держави в цілому. Саме зараз ми повертаємося до споконвічних цінностей: утвердження первинності любові до Батьківщини і людей, духовності, моральності, бережного ставлення до природних скарбів і національних надбань нашого народу тощо.

 Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов'язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — приносить добро, щастя, захищає від усього злого.

Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест — символи сонця, рослини — юності, краси, здоров'я, колосся — врожаю.

Яйця, пофарбовані в один колір, називають крашанками. Червоне яйце означає радість, життя, любов, жовте — врожай, блакитне — небо, здоров'я, зелене — плодючість.

Існує багато способів виготовлення писанок. Про писанки збереглося багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати. Отже, пишіть писанки.

 До цього світлого свята наші користувачі підготували писанки в  нашій музейній кімнаті.

четвер, 22 квітня 2021 р.

 26 квітня – 35 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобиль… Це слово назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. Вибух зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті народів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Завдяки їм, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.

Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники. Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені. Навколо Чорнобильської АЕС забрудненими і непридатними для проживання залишилися 155 тисяч квадратних кілометрів територій, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі.

З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.